синус
си́нус
-а, ч.
1》 мат. Одна з тригонометричних функцій гострого кута, яка у прямокутному трикутнику дорівнює відношенню катета, протилежного цьому кутові, до гіпотенузи.
2》 анат. Порожнина, заглибина в якомусь органі. Синуси мозку. Венозний синус серця.
Каротидний синус — незначне розширення загальної сонної артерії в місці її розгалуження на зовнішню і внутрішню сонні артерії.
Великий тлумачний словник сучасної української мови