сиротин

си́ротин

-а, -е.

Прикм. до сирота 1).

|| Належний сироті.

Значення в інших словниках

1. сиротин — си́ротин прикметник  Орфографічний словник української мови
2. сиротин — СИ́РОТИН, а, е. Прикм. до сирота́ 1; належний сироті. Не стій, багачу, на сиротинім дворі (з народної пісні).  Словник української мови у 20 томах
3. сиротин — СИ́РОТИН, а, е. Прикм. до сирота́ 1; належний сироті. Не стій, багачу, на сиротинім дворі (Укр. нар. пісні, 1, 1964,221).  Словник української мови в 11 томах