сиротин

си́ротин

-а, -е.

Прикм. до сирота 1).

|| Належний сироті.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. сиротин — си́ротин прикметник Орфографічний словник української мови
  2. сиротин — СИ́РОТИН, а, е. Прикм. до сирота́ 1; належний сироті. Не стій, багачу, на сиротинім дворі (з народної пісні). Словник української мови у 20 томах
  3. сиротин — СИ́РОТИН, а, е. Прикм. до сирота́ 1; належний сироті. Не стій, багачу, на сиротинім дворі (Укр. нар. пісні, 1, 1964,221). Словник української мови в 11 томах