сиротин
си́ротин
-а, -е.
Прикм. до сирота 1).
|| Належний сироті.
Джерело:
Великий тлумачний словник сучасної української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- сиротин — си́ротин прикметник Орфографічний словник української мови
- сиротин — СИ́РОТИН, а, е. Прикм. до сирота́ 1; належний сироті. Не стій, багачу, на сиротинім дворі (з народної пісні). Словник української мови у 20 томах
- сиротин — СИ́РОТИН, а, е. Прикм. до сирота́ 1; належний сироті. Не стій, багачу, на сиротинім дворі (Укр. нар. пісні, 1, 1964,221). Словник української мови в 11 томах