1. Словник української мови в 11 томах

сиротин

СИ́РОТИН, а, е. Прикм. до сирота́ 1; належний сироті.

Не стій, багачу, на сиротинім дворі (Укр. нар. пісні, 1, 1964,221).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. сиротин — си́ротин прикметник Орфографічний словник української мови
  2. сиротин — -а, -е. Прикм. до сирота 1). || Належний сироті. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. сиротин — СИ́РОТИН, а, е. Прикм. до сирота́ 1; належний сироті. Не стій, багачу, на сиротинім дворі (з народної пісні). Словник української мови у 20 томах