сиротин

СИ́РОТИН, а, е. Прикм. до сирота́ 1; належний сироті.

Не стій, багачу, на сиротинім дворі (Укр. нар. пісні, 1, 1964,221).

Значення в інших словниках

1. сиротин — си́ротин прикметник  Орфографічний словник української мови
2. сиротин — -а, -е. Прикм. до сирота 1). || Належний сироті.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. сиротин — СИ́РОТИН, а, е. Прикм. до сирота́ 1; належний сироті. Не стій, багачу, на сиротинім дворі (з народної пісні).  Словник української мови у 20 томах