сиротіти

сироті́ти

-ію, -ієш, недок.

1》 Ставати сиротою (у 1 знач.); втрачати батька й матір або одного з них.

2》 Втрачати рідних, близьких або коханих людей; залишатися одиноким, самітним.

3》 перен. Стояти одиноко, сиротливо.

Значення в інших словниках

1. сиротіти — сироті́ти дієслово недоконаного виду  Орфографічний словник української мови
2. сиротіти — Ставати сиротою <�самотнім>, (- дуб) стояти самотою, док. ОСИРОТІТИ, зостатися сиротою  Словник синонімів Караванського
3. сиротіти — СИРОТІ́ТИ, і́ю, і́єш, недок. 1. Ставати сиротою (у 1 знач.); втрачати батька й матір або одного з них. – Тут я родилась, тут я хрестилась, тут сиротіла... тут вмру, моя дитино (Марко Вовчок).  Словник української мови у 20 томах
4. сиротіти — СИРОТІ́ТИ, і́ю, і́єш, недок. 1. Ставати сиротою (у 1 знач.); втрачати батька й матір або одного з них. — Тут я родилась, тут я хрестилась, тут сиротіла… тут вмру, моя дитино (Вовчок, І, 1955, 142).  Словник української мови в 11 томах
5. сиротіти — Сиротіти, -тію, -єш гл. Дѣлаться иди быть сиротою. Тут я родилась, тут я хрестилась, тут сиротіла.... тут і вмру. МВ. (О. 1862. III. 76).  Словник української мови Грінченка