Значення в інших словниках
-
сичання —
сича́ння іменник середнього роду
Орфографічний словник української мови
-
сичання —
СИЧА́ННЯ, я, с. Дія за знач. сича́ти. Почув я ззаду тонке в'їдливе сичання. Повертаюсь. А просто перед моїм обличчям, високо підвівшись, стоїть грізна гадюка (з наук.-попул. літ.); Його думки пливли далі .. Нема руїн. Скрізь нові будинки.
Словник української мови у 20 томах
-
сичання —
Сича́ння, -ння, -нню, -нням
Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
-
сичання —
СИЧА́ННЯ, я, с. Дія за знач. сича́ти. Почув я ззаду тонке в’їдливе сичання. Повертаюсь. А просто перед моїм обличчям, високо підвівшись, стоїть грізна гадюка (Наука.., 5, 1966, 26); Його думки пливли далі.. Нема руїн. Скрізь нові будинки.
Словник української мови в 11 томах
-
сичання —
Сича́ння, -ня с. Шипѣніе змѣи, гусей Гадюче сичання. О. 1861. III. 31.
Словник української мови Грінченка