Значення в інших словниках
-
скакунець —
скакуне́ць іменник чоловічого роду, істота
Орфографічний словник української мови
-
скакунець —
[скакунец'] -н'ц'а, ор. -нцеим, м. (на) -н'ц'і/-нцев'і, мн. -н'ц'і, -н'ц'іў
Орфоепічний словник української мови
-
скакунець —
СКАКУНЕ́ЦЬ, нця́, ч. Пестл. до скаку́н. – Скажи, правдивий Скакунець: Скількох ти бачиш тут овець? (М. Годованець).
Словник української мови у 20 томах
-
скакунець —
СКАКУНЕ́ЦЬ, нця́, ч. Пестл. до скаку́н. — Скажи, правдивий Скакунець: Скількох ти бачиш тут овець? (Год., Заяча математ., 1961, 9).
Словник української мови в 11 томах
-
скакунець —
Скакун, -на м. 1) Прыгунъ. 2) Танцоръ. Маєш же дружбоньку скакуна? Гол. II. 665. 3) насѣк. Tetrix. Вх. Пч. І. 5. 4) Ленъ-текучка, головки котораго лопаютъся на корню, роняя сѣмя. Полт.
Словник української мови Грінченка