скалічілий

скалічі́лий

-а, -е.

Дієприкм. акт. мин. ч. до скалічіти.

Значення в інших словниках

1. скалічілий — скалічі́лий дієприкметник  Орфографічний словник української мови
2. скалічілий — СКАЛІЧІ́ЛИЙ, а, е. Дієпр. акт. до скалічі́ти; // у знач. прикм. [Володимир:] – Самота, крайня вбогість, холод, а на випадок недуги неминуча смерть і яка смерть? Смерть скалічілої собаки, яку ловець не встиг добити в лісі (Юліан Опільський).  Словник української мови у 20 томах
3. скалічілий — СКАЛІЧІ́ЛИЙ, а, е. Дієпр. акт. мин. ч. до скалічі́ти.  Словник української мови в 11 томах