скандальчик

сканда́льчик

-а, ч.

Зменш. до скандал.

Значення в інших словниках

1. скандальчик — сканда́льчик іменник чоловічого роду  Орфографічний словник української мови
2. скандальчик — СКАНДА́ЛЬЧИК, а, ч. Зменш. до сканда́л. Моя супруга поводитися зі служницями не вміє, і вони кидають нас дуже часто, іноді й зі скандальчиками (Г.  Словник української мови у 20 томах
3. скандальчик — СКАНДА́ЛЬЧИК, а, ч. Зменш. до сканда́л. Радіючи скандальчикові, він навіть зупинивсь і сперсь на ковіньку, щоб вигідніш було дивитися на безплатний спектакль (Крим., Вибр., 1965, 351).  Словник української мови в 11 томах