скеровувати
скеро́вувати
-ую, -уєш, недок., скерувати, -ую, -уєш, док., перех. і рідко без додатка.
1》 Користуючись кермом та іншими пристроями, спрямовувати у певному напрямку літак, автомобіль, човен і т. ін.
|| Направляти певним чином течію, біг, ходу і т. ін.
|| Стежити за тим, щоб прилад, механізм і т. ін. працювали правильно, за заданим режимом.
|| на кого – що. Скеровувати, націлювати оптичний прилад, зброю і т. ін. на когось, щось.
|| у сполуч. зі сл. погляд, зір і т. ін. Дивитися на кого-, що-небудь.
2》 перен. Давати потрібний напрямок діяльності, вчинкам, розмові тощо.
|| Зосереджувати на чому-небудь думки, увагу, сили тощо.
Великий тлумачний словник сучасної української мови