скеровувати —
Спрямовувати, сов. направляти; (на ціль) націлювати, націляти; (очі) встромляти, док. уп'ясти; (увагу) зосереджувати.
Словник синонімів Караванського
скеровувати —
див. націлювати; радити; спрямовувати
Словник синонімів Вусика
скеровувати —
-ую, -уєш, недок., скерувати, -ую, -уєш, док., перех. і рідко без додатка. 1》 Користуючись кермом та іншими пристроями, спрямовувати у певному напрямку літак, автомобіль, човен і т. ін. || Направляти певним чином течію, біг, ходу і т. ін.
Великий тлумачний словник сучасної мови
скеровувати —
СКЕРО́ВУВАТИ, ую, уєш, недок., СКЕРУВА́ТИ, у́ю, у́єш, док., кого, що і рідко без дод. 1. Користуючись кермом та іншими пристроями, спрямовувати у певному напрямку літак, автомобіль, човен і т. ін. Капітан Гастелло скеровує палаючий літак на ворогів (О.
Словник української мови у 20 томах
скеровувати —
НАВО́ДИТИ (надавати зброї, оптичному приладу і т. ін. певної спрямованості, повертаючи в бік когось, чогось), НАСТАВЛЯ́ТИ, НАПРАВЛЯ́ТИ, СПРЯМО́ВУВАТИ, СКЕРО́ВУВАТИ, НАПРЯМЛЯ́ТИ рідше; НАЦІ́ЛЮВАТИ (НАЦІЛЯ́ТИ) (на якусь конкретну, точну ціль). — Док.
Словник синонімів української мови
скеровувати —
СКЕРО́ВУВАТИ, ую, уєш, недок., СКЕРУВА́ТИ, у́ю, у́єш, док., перех. і рідко без додатка. 1. Користуючись кермом та іншими пристроями, спрямовувати у певному напрямку літак, автомобіль, човен і т. ін.
Словник української мови в 11 томах