скеровувати

скеро́вувати

дієслово недоконаного виду

рідко

Джерело: Орфографічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. скеровувати — Спрямовувати, сов. направляти; (на ціль) націлювати, націляти; (очі) встромляти, док. уп'ясти; (увагу) зосереджувати. Словник синонімів Караванського
  2. скеровувати — див. націлювати; радити; спрямовувати Словник синонімів Вусика
  3. скеровувати — -ую, -уєш, недок., скерувати, -ую, -уєш, док., перех. і рідко без додатка. 1》 Користуючись кермом та іншими пристроями, спрямовувати у певному напрямку літак, автомобіль, човен і т. ін. || Направляти певним чином течію, біг, ходу і т. ін. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. скеровувати — СКЕРО́ВУВАТИ, ую, уєш, недок., СКЕРУВА́ТИ, у́ю, у́єш, док., кого, що і рідко без дод. 1. Користуючись кермом та іншими пристроями, спрямовувати у певному напрямку літак, автомобіль, човен і т. ін. Капітан Гастелло скеровує палаючий літак на ворогів (О. Словник української мови у 20 томах
  5. скеровувати — НАВО́ДИТИ (надавати зброї, оптичному приладу і т. ін. певної спрямованості, повертаючи в бік когось, чогось), НАСТАВЛЯ́ТИ, НАПРАВЛЯ́ТИ, СПРЯМО́ВУВАТИ, СКЕРО́ВУВАТИ, НАПРЯМЛЯ́ТИ рідше; НАЦІ́ЛЮВАТИ (НАЦІЛЯ́ТИ) (на якусь конкретну, точну ціль). — Док. Словник синонімів української мови
  6. скеровувати — Скеро́вувати, -ро́вую, -ро́вуєш; скерува́ти, -ру́ю, -ру́єш Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  7. скеровувати — СКЕРО́ВУВАТИ, ую, уєш, недок., СКЕРУВА́ТИ, у́ю, у́єш, док., перех. і рідко без додатка. 1. Користуючись кермом та іншими пристроями, спрямовувати у певному напрямку літак, автомобіль, човен і т. ін. Словник української мови в 11 томах