Значення в інших словниках
-
скляночка —
скля́ночка іменник жіночого роду * Але: дві, три, чотири скля́ночки
Орфографічний словник української мови
-
скляночка —
СКЛЯ́НОЧКА, и, ж. Зменш. до скля́нка¹ 1. З ранку до вечора сидів він у своїй лабораторії, готував у скляночках різні гіркі й солодкі мікстури (О. Іваненко); Налила [Маріора] собі скляночку й вихилила з видимим задоволенням (М.
Словник української мови у 20 томах
-
скляночка —
СКЛЯ́НОЧКА, и, ж. Зменш. до скля́нка¹ 1. З ранку до вечора сидів він у своїй лабораторії, готував у скляночках різні гіркі й солодкі мікстури (Ів., Вел. очі, 1956, 31); Налила [Маріора] собі скляночку й вихилила з видимим задоволенням (Коцюб.
Словник української мови в 11 томах
-
скляночка —
Склянка, -ки ж. 1) Оконное стекло. Харьк. г. Шух. І. 95. 2) Стаканъ. Св. Л. 177. Грин. III. 514. Треба риби, треба мяса і горілки в склянці. Чуб. V. 676. Склянку води візьме. МВ. (О. 1862. III. 39). 3) Бутылка. Вх. Лем. 466. 4) Кусокъ разбитаго стекла. ум. скляночка.
Словник української мови Грінченка