Значення в інших словниках
-
скніння —
скні́ння іменник середнього роду
Орфографічний словник української мови
-
скніння —
СКНІ́ННЯ, я, с. 1. Стан за знач. скні́ти. О, яке незграбне скніння-животіння (В. Чумак). 2. Тупий, ниючий біль. Марко відчув тривожне скніння в грудях (Н. Рибак).
Словник української мови у 20 томах
-
скніння —
СКНІ́ННЯ, я, с. 1. Стан за знач. скні́ти. 2. Тупий, ниючий біль. Марко відчув тривожне скніння в грудях (Рибак, Дніпро, 1953, 73).
Словник української мови в 11 томах