Великий тлумачний словник сучасної мови

скора

скора́

-и, ж., заст.

Невичинена шкура звіра.

Великий тлумачний словник сучасної української мови

Значення в інших словниках

  1. скора — СКОРА́, и́, ж., заст. Невичинена шкура звіра. Запахи скори й меду [на торжку], заморські пахощі й запаморочливий дух свіжої смаженини (П. Загребельний).  Словник української мови у 20 томах
  2. скора — Шкіра, шкура  Словник застарілих та маловживаних слів
  3. скора — СКОРА́, и́, ж., заст. Невичинена шкура звіра. Запахи скори й меду [на торжку], заморські пахощі й запаморочливий дух свіжої смаженини (Загреб., Диво, 1968, 109).  Словник української мови в 11 томах