скора
СКОРА́, и́, ж., заст. Невичинена шкура звіра.
Запахи скори й меду [на торжку], заморські пахощі й запаморочливий дух свіжої смаженини (Загреб., Диво, 1968, 109).
Словник української мови (СУМ-11)СКОРА́, и́, ж., заст. Невичинена шкура звіра.
Запахи скори й меду [на торжку], заморські пахощі й запаморочливий дух свіжої смаженини (Загреб., Диво, 1968, 109).
Словник української мови (СУМ-11)