Великий тлумачний словник сучасної мови

скорописець

скоропи́сець

-сця, ч.

Той, хто пише скорописом.

Великий тлумачний словник сучасної української мови

Значення в інших словниках

  1. скорописець — скоропи́сець іменник чоловічого роду  Орфографічний словник української мови
  2. скорописець — СКОРОПИ́СЕЦЬ, сця, ч. Переписувач книг, різних паперів у давнину; той, хто характеризується скорописом. А Мефодій посадив двох попів, гарних скорописців, і повністю переклав усі книги [Святого письма] з грецької мови слов'янською за шість місяців (з публіц. літ.).  Словник української мови у 20 томах