скорописець
СКОРОПИ́СЕЦЬ, сця, ч.
Переписувач книг, різних паперів у давнину; той, хто характеризується скорописом.
А Мефодій посадив двох попів, гарних скорописців, і повністю переклав усі книги [Святого письма] з грецької мови слов'янською за шість місяців (з публіц. літ.).
Словник української мови (СУМ-20)