Значення в інших словниках
-
скрипіт —
скри́піт іменник чоловічого роду
Орфографічний словник української мови
-
скрипіт —
СКРИ́ПІТ, поту, ч. Те саме, що скрип¹. Переходив [свист] хвилями у дике, невловиме виття – вихру чи звірів? А з ними у парі йде скрипіт та стогін грабових конарів (А. Крушельницький).
Словник української мови у 20 томах
-
скрипіт —
СКРИ́ПІТ, поту, ч. Те саме, що скрип¹. Переходив [свист] хвилями у дике, невловиме виття — вихру чи звірів? А з ними у парі йде скрипіт та стогін грабових конарів (Круш., Буденний хліб.., 1960, 263).
Словник української мови в 11 томах