Великий тлумачний словник сучасної української мови
Значення в інших словниках
скричати —
скрича́ти дієслово доконаного виду розм.
Орфографічний словник української мови
скричати —
СКРИЧА́ТИ, чу́, чи́ш, док., розм. Те саме, що закрича́ти 1–3. Вона мене як схопить за шию обіруч!.. Руки холодні, як гадюки. Хочу скричати, – дух мені захопило (Марко Вовчок); “Михасю!” – скричала жінка... (В.
Словник української мови у 20 томах
скричати —
СКРИЧА́ТИ, чу́, чи́ш, док., розм. Те саме, що закрича́ти 1-3. Вона мене як схопить за шию обіруч!.. Руки холодні, як гадюки. Хочу скричати,— дух мені захопило (Вовчок, І, 1955, 109); «Михасю!» скричала жінка… (Сос.
Словник української мови в 11 томах
скричати —
Скрича́ти, -чу́, -чи́ш гл. Закричать. Хочу скричати — дух мені захопило. МВ. (О. 1862. III. 41)
Словник української мови Грінченка