Великий тлумачний словник сучасної мови

скуфійка

скуфі́йка

-и, ж.

1》 Зменш. до скуфія.

2》 Те саме, що скуфія.

Великий тлумачний словник сучасної української мови

Значення в інших словниках

  1. скуфійка — скуфі́йка іменник жіночого роду  Орфографічний словник української мови
  2. скуфійка — див. скуфія  Словник церковно-обрядової термінології
  3. скуфійка — СКУФІ́ЙКА, и, ж. 1. Зменш. до скуфія́. 2. Те саме, що скуфія́. Він задер голову так, що послушницька чорна скуфійка з'їхала аж на тім'я (І. Нечуй-Левицький); Юрій побачив ченця .. Зібране в пучок на потилиці волосся скидалося на позаторішню траву, що визирала з-під старенької скуфійки (П. Кочура).  Словник української мови у 20 томах
  4. скуфійка — СКУФІ́ЙКА, и, ж. 1. Зменш. до скуфія́. 2. Те саме, що скуфія́. Він задер голову так, що послушницька чорна скуфійка з’їхала аж на тім’я (Н.-Лев., III, 1956, 389); Юрій побачив ченця..  Словник української мови в 11 томах