скуфійка
скуфі́йка
-и, ж.
1》 Зменш. до скуфія.
2》 Те саме, що скуфія.
Джерело:
Великий тлумачний словник сучасної української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- скуфійка — скуфі́йка іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
- скуфійка — див. скуфія Словник церковно-обрядової термінології
- скуфійка — СКУФІ́ЙКА, и, ж. 1. Зменш. до скуфія́. 2. Те саме, що скуфія́. Він задер голову так, що послушницька чорна скуфійка з'їхала аж на тім'я (І. Нечуй-Левицький); Юрій побачив ченця .. Зібране в пучок на потилиці волосся скидалося на позаторішню траву, що визирала з-під старенької скуфійки (П. Кочура). Словник української мови у 20 томах
- скуфійка — СКУФІ́ЙКА, и, ж. 1. Зменш. до скуфія́. 2. Те саме, що скуфія́. Він задер голову так, що послушницька чорна скуфійка з’їхала аж на тім’я (Н.-Лев., III, 1956, 389); Юрій побачив ченця.. Словник української мови в 11 томах