скуфійка

ску́фійка

див. скуфія

Джерело: Словник церковно-обрядової термінології на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. скуфійка — скуфі́йка іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
  2. скуфійка — -и, ж. 1》 Зменш. до скуфія. 2》 Те саме, що скуфія. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. скуфійка — СКУФІ́ЙКА, и, ж. 1. Зменш. до скуфія́. 2. Те саме, що скуфія́. Він задер голову так, що послушницька чорна скуфійка з'їхала аж на тім'я (І. Нечуй-Левицький); Юрій побачив ченця .. Зібране в пучок на потилиці волосся скидалося на позаторішню траву, що визирала з-під старенької скуфійки (П. Кочура). Словник української мови у 20 томах
  4. скуфійка — СКУФІ́ЙКА, и, ж. 1. Зменш. до скуфія́. 2. Те саме, що скуфія́. Він задер голову так, що послушницька чорна скуфійка з’їхала аж на тім’я (Н.-Лев., III, 1956, 389); Юрій побачив ченця.. Словник української мови в 11 томах