скуфія
ску́фія
І розм. скуфійка Повсякденний головний убір священнослужителів — гостроверха шапка
Джерело:
Словник церковно-обрядової термінології
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- скуфія — скуфія́ іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
- скуфія — -ї, ж. Гостроверха шапка з чорного або фіолетового оксамиту у православного духовенства, монахів. Великий тлумачний словник сучасної мови
- скуфія — Шапочка священика Словник чужослів Павло Штепа
- скуфія — СКУФІЯ́, ї́, ж. Гостроверха шапка з чорного або фіолетового оксамиту у православного духовенства, монахів. – Як приїхав до нас той передніший старий пан, я накинув свою скуфію, надів найновішу, найпросторішу рясу .. та й пішов до його [нього] (І. Словник української мови у 20 томах
- скуфія — СКУФІЯ́, ї́, ж. Гостроверха шапка з чорного або фіолетового оксамиту у православного духовенства, монахів. — Як приїхав до нас той передніший старий пан, я накинув свою скуфію, надів найновішу, найпросторішу рясу.. та й пішов до його [нього] (Н.-Лев. Словник української мови в 11 томах