скуфія

СКУФІЯ́, ї́, ж.

Гостроверха шапка з чорного або фіолетового оксамиту у православного духовенства, монахів.

– Як приїхав до нас той передніший старий пан, я накинув свою скуфію, надів найновішу, найпросторішу рясу .. та й пішов до його [нього] (І. Нечуй-Левицький);

У вузьку хвіртку [монастиря] проходить кілька ченців у чорних рясах та гостроверхих скуфіях (Н. Рибак).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. скуфія — І розм. скуфійка Повсякденний головний убір священнослужителів — гостроверха шапка Словник церковно-обрядової термінології
  2. скуфія — Шапочка священика Словник чужослів Павло Штепа
  3. скуфія — -ї, ж. Гостроверха шапка з чорного або фіолетового оксамиту у православного духовенства, монахів. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. скуфія — скуфія́ іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
  5. скуфія — СКУФІЯ́, ї́, ж. Гостроверха шапка з чорного або фіолетового оксамиту у православного духовенства, монахів. — Як приїхав до нас той передніший старий пан, я накинув свою скуфію, надів найновішу, найпросторішу рясу.. та й пішов до його [нього] (Н.-Лев. Словник української мови в 11 томах