скіпчик

скі́пчик

-а, ч., діал.

Зменш.-пестл. до скіпець I.

Значення в інших словниках

1. скіпчик — скі́пчик іменник чоловічого роду яма глибиною в одну лопату діал.  Орфографічний словник української мови
2. скіпчик — СКІ́ПЧИК, а, ч., діал. Зменш. до скіпе́ць¹. Олександр Івашко обдивився місцевість, кожен скіпчик, перевірив гранати й поповз (П. Панч).  Словник української мови у 20 томах
3. скіпчик — СКІ́ПЧИК, а, ч., діал. Зменш.-пестл. до скіпе́ць¹. Олександр Івашко обдивився місцевість, кожен скіпчик, перевірив гранати й поповз (Панч, Іду, 1946, 56).  Словник української мови в 11 томах