Великий тлумачний словник сучасної мови

славнозвісний

славнозві́сний

-а, -е.

Який відомий багатьом людям; який здобув собі славу; знаменитий.

|| Який користується особливою популярністю.

|| чим. Який добре відомий чим-небудь.

Великий тлумачний словник сучасної української мови

Значення в інших словниках

  1. славнозвісний — славнозві́сний прикметник  Орфографічний словник української мови
  2. славнозвісний — див. СЛАВЕТНИЙ.  Словник синонімів Караванського
  3. славнозвісний — [слаўнозв’існией] м. (на) -еіному/-еі(‘)н'ім, мн. -еі(‘)н'і  Орфоепічний словник української мови
  4. славнозвісний — СЛАВНОЗВІ́СНИЙ, а, е. Який відомий багатьом людям; який здобув собі славу; знаменитий. Мине кілька років, сам він стане славнозвісним трактористом. Портрети його друкуватимуть у столичних газетах. Журналісти писатимуть його біографію (О.  Словник української мови у 20 томах
  5. славнозвісний — СЛАВЕ́ТНИЙ (який має загальне визнання, широку славу), ЗНАМЕНИ́ТИЙ, УСЛА́ВЛЕНИЙ (ВСЛА́ВЛЕНИЙ), ПРОСЛА́ВЛЕНИЙ, СЛАВНОЗВІ́СНИЙ, СЛА́ВНИЙ (СЛА́ВЕН поет.), ВСЕСЛА́ВНИЙ, ВИСОКОСЛА́ВНИЙ, ЗНАКОМИ́ТИЙ розм., СЛАВУ́ТНІЙ (СЛАВУ́ТНИЙ) заст.  Словник синонімів української мови
  6. славнозвісний — Славнозві́сний, -на, -не  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  7. славнозвісний — СЛАВНОЗВІ́СНИЙ, а, е. Який відомий багатьом людям; який здобув собі славу; знаменитий. Мине скілька років, сам він стане славнозвісним трактористом. Портрети його друкуватимуть у столичних газетах. Журналісти писатимуть його біографію (Довж.  Словник української мови в 11 томах