славнозвісний

СЛАВНОЗВІ́СНИЙ, а, е.

Який відомий багатьом людям; який здобув собі славу; знаменитий.

Мине кілька років, сам він стане славнозвісним трактористом. Портрети його друкуватимуть у столичних газетах. Журналісти писатимуть його біографію (О. Довженко);

// Який користується особливою популярністю.

Ось і “Нікітський сад”... Знаменитий і славнозвісний ботанічний садок, мабуть, чи не на цілу Європу... (Остап Вишня);

Славнозвісний український гопак .. відомий і далеко за межами батьківщини (із журн.);

Не можна не замилуватися красою будинків Праги, її чудовими пам'ятками, її садами, славнозвісним Карловим мостом (М. Рильський);

// чим. Який добре відомий чим-небудь.

Басс, славнозвісний сатирою, славний гекзаметром Понтік – Спільники любі були тих товариських зібрань, І незрівнянний Горацій втішав нас багатством мелодій (М. Зеров).

Значення в інших словниках

1. славнозвісний — славнозві́сний прикметник  Орфографічний словник української мови
2. славнозвісний — див. СЛАВЕТНИЙ.  Словник синонімів Караванського
3. славнозвісний — [слаўнозв’існией] м. (на) -еіному/-еі(‘)н'ім, мн. -еі(‘)н'і  Орфоепічний словник української мови
4. славнозвісний — -а, -е. Який відомий багатьом людям; який здобув собі славу; знаменитий. || Який користується особливою популярністю. || чим. Який добре відомий чим-небудь.  Великий тлумачний словник сучасної мови
5. славнозвісний — СЛАВЕ́ТНИЙ (який має загальне визнання, широку славу), ЗНАМЕНИ́ТИЙ, УСЛА́ВЛЕНИЙ (ВСЛА́ВЛЕНИЙ), ПРОСЛА́ВЛЕНИЙ, СЛАВНОЗВІ́СНИЙ, СЛА́ВНИЙ (СЛА́ВЕН поет.), ВСЕСЛА́ВНИЙ, ВИСОКОСЛА́ВНИЙ, ЗНАКОМИ́ТИЙ розм., СЛАВУ́ТНІЙ (СЛАВУ́ТНИЙ) заст.  Словник синонімів української мови
6. славнозвісний — Славнозві́сний, -на, -не  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
7. славнозвісний — СЛАВНОЗВІ́СНИЙ, а, е. Який відомий багатьом людям; який здобув собі славу; знаменитий. Мине скілька років, сам він стане славнозвісним трактористом. Портрети його друкуватимуть у столичних газетах. Журналісти писатимуть його біографію (Довж.  Словник української мови в 11 томах