славнозвісний
СЛАВНОЗВІ́СНИЙ, а, е.
Який відомий багатьом людям; який здобув собі славу; знаменитий.
Мине кілька років, сам він стане славнозвісним трактористом. Портрети його друкуватимуть у столичних газетах. Журналісти писатимуть його біографію (О. Довженко);
// Який користується особливою популярністю.
Ось і “Нікітський сад”... Знаменитий і славнозвісний ботанічний садок, мабуть, чи не на цілу Європу... (Остап Вишня);
Славнозвісний український гопак .. відомий і далеко за межами батьківщини (із журн.);
Не можна не замилуватися красою будинків Праги, її чудовими пам'ятками, її садами, славнозвісним Карловим мостом (М. Рильський);
// чим. Який добре відомий чим-небудь.
Басс, славнозвісний сатирою, славний гекзаметром Понтік – Спільники любі були тих товариських зібрань, І незрівнянний Горацій втішав нас багатством мелодій (М. Зеров).
Значення в інших словниках
- славнозвісний — славнозві́сний прикметник Орфографічний словник української мови
- славнозвісний — див. СЛАВЕТНИЙ. Словник синонімів Караванського
- славнозвісний — [слаўнозв’існией] м. (на) -еіному/-еі(‘)н'ім, мн. -еі(‘)н'і Орфоепічний словник української мови
- славнозвісний — -а, -е. Який відомий багатьом людям; який здобув собі славу; знаменитий. || Який користується особливою популярністю. || чим. Який добре відомий чим-небудь. Великий тлумачний словник сучасної мови
- славнозвісний — СЛАВЕ́ТНИЙ (який має загальне визнання, широку славу), ЗНАМЕНИ́ТИЙ, УСЛА́ВЛЕНИЙ (ВСЛА́ВЛЕНИЙ), ПРОСЛА́ВЛЕНИЙ, СЛАВНОЗВІ́СНИЙ, СЛА́ВНИЙ (СЛА́ВЕН поет.), ВСЕСЛА́ВНИЙ, ВИСОКОСЛА́ВНИЙ, ЗНАКОМИ́ТИЙ розм., СЛАВУ́ТНІЙ (СЛАВУ́ТНИЙ) заст. Словник синонімів української мови
- славнозвісний — Славнозві́сний, -на, -не Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- славнозвісний — СЛАВНОЗВІ́СНИЙ, а, е. Який відомий багатьом людям; який здобув собі славу; знаменитий. Мине скілька років, сам він стане славнозвісним трактористом. Портрети його друкуватимуть у столичних газетах. Журналісти писатимуть його біографію (Довж. Словник української мови в 11 томах