1. Орфоепічний словник української мови

славнозвісний

славнозві́сний

[слаўнозв’існией]

м. (на) -еіному/-еі(‘)н'ім, мн. -еі(‘)н'і

Джерело: Орфоепічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. славнозвісний — славнозві́сний прикметник Орфографічний словник української мови
  2. славнозвісний — див. СЛАВЕТНИЙ. Словник синонімів Караванського
  3. славнозвісний — -а, -е. Який відомий багатьом людям; який здобув собі славу; знаменитий. || Який користується особливою популярністю. || чим. Який добре відомий чим-небудь. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. славнозвісний — СЛАВНОЗВІ́СНИЙ, а, е. Який відомий багатьом людям; який здобув собі славу; знаменитий. Мине кілька років, сам він стане славнозвісним трактористом. Портрети його друкуватимуть у столичних газетах. Журналісти писатимуть його біографію (О. Словник української мови у 20 томах
  5. славнозвісний — СЛАВЕ́ТНИЙ (який має загальне визнання, широку славу), ЗНАМЕНИ́ТИЙ, УСЛА́ВЛЕНИЙ (ВСЛА́ВЛЕНИЙ), ПРОСЛА́ВЛЕНИЙ, СЛАВНОЗВІ́СНИЙ, СЛА́ВНИЙ (СЛА́ВЕН поет.), ВСЕСЛА́ВНИЙ, ВИСОКОСЛА́ВНИЙ, ЗНАКОМИ́ТИЙ розм., СЛАВУ́ТНІЙ (СЛАВУ́ТНИЙ) заст. Словник синонімів української мови
  6. славнозвісний — Славнозві́сний, -на, -не Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  7. славнозвісний — СЛАВНОЗВІ́СНИЙ, а, е. Який відомий багатьом людям; який здобув собі славу; знаменитий. Мине скілька років, сам він стане славнозвісним трактористом. Портрети його друкуватимуть у столичних газетах. Журналісти писатимуть його біографію (Довж. Словник української мови в 11 томах