1. Орфоепічний словник української мови

славитися

сла́витися

[славиетиес'а]

-аўл'ус'а, -виес':а, -виец':а, -аўл'ац':а; нак. -аўс'а, -аўтеис'а

Джерело: Орфоепічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. славитися — сла́витися дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. славитися — Мати славу <�популярність>, бути відомим <�популярним>; ЖМ. хвалитися, вихвалятися; ур. нак. СЛАВСЯ! благословенний будь! Словник синонімів Караванського
  3. славитися — -влюся, -вишся; мн. славляться; недок. 1》 Мати широку славу, популярність. || чим, як хто і без додатка. Бути широко відомим у певному відношенні. 2》 уроч. Прославлятися, звеличуватися. 3》 розм. Хвалитися, вихвалятися. 4》 Пас. до славити 1), 2). Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. славитися — СЛА́ВИТИСЯ, влюся, вишся; мн. сла́вляться; недок. 1. Мати широку славу, популярність. – Велике містечко [Опішня] і давнє... Ще за козаччини воно славилося... (Панас Мирний); Візантія довго процвітала, славилась (С. Скляренко); // чим, як хто і без дод. Словник української мови у 20 томах
  5. славитися — ПРОСЛА́ВИТИСЯ (стати славнозвісним, популярним, відомим завдяки чомусь), ПРОГРИМІ́ТИ, ПРОГУДІ́ТИ (ПРОГУСТИ́) розм., УСЛА́ВИТИСЯ (ВСЛА́ВИТИСЯ) уроч.; ЗВЕЛИ́ЧИТИСЯ (у чиїйсь оцінці). — Недок. Словник синонімів української мови
  6. славитися — СЛА́ВИТИСЯ, влюся, вишся; мн. сла́вляться; недок. 1. Мати широку славу, популярність. — Велике містечко [Опішня] і давнє… Ще за козаччини воно славилося… (Мирний, IV, 1955, 372); Візантія довго процвітала, славилась (Скл. Словник української мови в 11 томах
  7. славитися — Славитися, -влюся, -вишся гл. Славиться. Словник української мови Грінченка