славнозвісний

СЛАВНОЗВІ́СНИЙ, а, е. Який відомий багатьом людям; який здобув собі славу; знаменитий.

Мине скілька років, сам він стане славнозвісним трактористом. Портрети його друкуватимуть у столичних газетах. Журналісти писатимуть його біографію (Довж., І, 1958, 81);

Український радянський театр увібрав у себе все найкраще, що було створено театром корифеїв, славнозвісними акторами — Кропивницьким, Саксаганським (Цюпа, Україна.., 1960, 118);

// Який користується особливою популярністю.

Ось і «Нікітський сад» … Знаменитий і славнозвісний ботанічний садок, мабуть, чи не на цілу Європу… (Вишня, І, 1956, 180);

Славнозвісний український гопак.. відомий і далеко за межами батьківщини (Нар. тв. та етн., 2, 1962, 54);

Не можна не замилуватися красою будинків Праги, її чудовими пам’ятками, її садами, славнозвісним Карловим мостом (Рильський, III, 1956, 313);

// чим. Який добре відомий чим-небудь.

Басс, славнозвісний сатирою, славний гекзаметром Понтік — Спільники любі були тих товариських зібрань, І незрівнянний Горацій втішав нас багатством мелодій (Зеров, Вибр., 1966, 334).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. славнозвісний — славнозві́сний прикметник Орфографічний словник української мови
  2. славнозвісний — див. СЛАВЕТНИЙ. Словник синонімів Караванського
  3. славнозвісний — [слаўнозв’існией] м. (на) -еіному/-еі(‘)н'ім, мн. -еі(‘)н'і Орфоепічний словник української мови
  4. славнозвісний — -а, -е. Який відомий багатьом людям; який здобув собі славу; знаменитий. || Який користується особливою популярністю. || чим. Який добре відомий чим-небудь. Великий тлумачний словник сучасної мови
  5. славнозвісний — СЛАВНОЗВІ́СНИЙ, а, е. Який відомий багатьом людям; який здобув собі славу; знаменитий. Мине кілька років, сам він стане славнозвісним трактористом. Портрети його друкуватимуть у столичних газетах. Журналісти писатимуть його біографію (О. Словник української мови у 20 томах
  6. славнозвісний — СЛАВЕ́ТНИЙ (який має загальне визнання, широку славу), ЗНАМЕНИ́ТИЙ, УСЛА́ВЛЕНИЙ (ВСЛА́ВЛЕНИЙ), ПРОСЛА́ВЛЕНИЙ, СЛАВНОЗВІ́СНИЙ, СЛА́ВНИЙ (СЛА́ВЕН поет.), ВСЕСЛА́ВНИЙ, ВИСОКОСЛА́ВНИЙ, ЗНАКОМИ́ТИЙ розм., СЛАВУ́ТНІЙ (СЛАВУ́ТНИЙ) заст. Словник синонімів української мови
  7. славнозвісний — Славнозві́сний, -на, -не Правописний словник Голоскевича (1929 р.)