славно
сла́вно
присл.
1》 Присл. до славний 4).
2》 рідко. Із славою.
3》 у знач. присудк. сл. Про почуття задоволення, приємності, яке охоплює кого-небудь.
4》 у знач. виг., рідко. Уживається на означення схвалення, згоди; добре.
Великий тлумачний словник сучасної української мови