1. Великий тлумачний словник сучасної мови

славно

сла́вно

присл.

1》 Присл. до славний 4).

2》 рідко. Із славою.

3》 у знач. присудк. сл. Про почуття задоволення, приємності, яке охоплює кого-небудь.

4》 у знач. виг., рідко. Уживається на означення схвалення, згоди; добре.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. славно — сла́вно прислівник незмінювана словникова одиниця Орфографічний словник української мови
  2. славно — СЛА́ВНО, присл. 1. Присл. до сла́вний 4. [Катря:] Він і співа славно, голосно та так чуло (М. Старицький); Як славно червоною глиною підведена призьба (М. Стельмах); [Сашко:] Ніхто ж так славно не розкаже нам про природу, як Надійка (З. Словник української мови у 20 томах
  3. славно — I. ГАРА́ЗД част. (уживається для вираження згоди), ДО́БРЕ, ЗГО́ДА, ІДЕ́ розм., СІ́ЛЬКІСЬ (СІ́ЛЬКОСЬ) заст., ІНО́СЕ (ІНО́СИ) заст.; СЛА́ВНО розм. (з відтінком схвалення висловленого, запропонованого); ХАЙ (НЕХА́Й) (УЖЕ́) ТАК, ХАЙ розм., НЕХА́Й розм. Словник синонімів української мови
  4. славно — СЛА́ВНО, присл. 1. Присл. до сла́вний 4. [Катря:] Він і співа славно, голосно та так чуло (Стар., Драм. тв., 1941, 21); Як славно червоною глиною підведена призьба (Стельмах, І, 1962, 649); [Сашко:] Ніхто ж так славно не розкаже нам про природу... Словник української мови в 11 томах