Великий тлумачний словник сучасної української мови
Значення в інших словниках
славолюбство —
славолю́бство іменник середнього роду
Орфографічний словник української мови
славолюбство —
див. МАРНОЛЮБСТВО.
Словник синонімів Караванського
славолюбство —
СЛАВОЛЮ́БСТВО, а, ч. Любов до слави, прагнення до неї. [Валент:] Чим прислужився я до слави Бога? Чим сам собі я славу заслужив? [Мартіан:] Де ти навчився славолюбства? (Леся Українка).
Словник української мови у 20 томах
славолюбство —
СЛАВОЛЮ́БСТВО, а, ч. Любов до слави, прагнення до неї. [Валент:] Чим прислужився я до слави бога? Чим сам собі я славу заслужив? [Мартіан:] Де ти навчився славолюбства? (Л. Укр., III, 1952, 288).
Словник української мови в 11 томах