сланець
сла́нець
-нцю, ч.
Гірська порода, що має шарувату будову і легко розшаровується; лупак.
Горючі сланці — глинисті, піскуваті й вапнякові породи, що містять продукти розкладу органічної речовини і внаслідок цього здатні горіти; використовуються як сировина для перегонки і як паливо.
Великий тлумачний словник сучасної української мови