Великий тлумачний словник сучасної мови

сльота

сльота́

-и, ж.

1》 Хмарна, сира погода з дощем або мокрим снігом, із багном на землі.

|| Невпинний дощ, мряка або мокрий сніг.

|| Багно на землі, дорозі від дощу або мокрого снігу.

|| Те саме, що негода.

2》 перен., лайл. Набридлива, надокучлива людина.

Як сльота — невідступно, надокучливо, набридливо.

3》 у знач. присл. сльотою. Невідступно, надокучливо, набридливо.

Великий тлумачний словник сучасної української мови

Значення в інших словниках

  1. сльота — Сльота́: — хмарна, сира погода з дощем або мокрим снігом [51;52]  Словник з творів Івана Франка
  2. сльота — сльота́ іменник жіночого роду  Орфографічний словник української мови
  3. сльота — (дощова) мрячка, мжичка; негода, мокреча, мокрота, мокротеча, д. моква, хляпавка; (із снігом) хвища; (на дорозі) грязюка; (хто) П. іржа, смола.  Словник синонімів Караванського
  4. сльота — див. грязь; дощ; нав'язливий; негода  Словник синонімів Вусика
  5. сльота — СЛЬОТА́, и́, ж. 1. Хмарна, сира погода з дощем або мокрим снігом, із багном на землі, невпинний дощ, мряка або мокрий сніг. Восени й весною, як розпочнеться негідь та сльота, все містечко з хатами й крамницями неначе плаває в болоті, рідкому...  Словник української мови у 20 томах
  6. сльота — як сльота́. Невідступно, надокучливо. Вона (біда) й за ним ходила змалку, як сльота, поки не відкрився перед ним чарівний світ книжок, повний незнаних чудес (П. Колесник).  Фразеологічний словник української мови
  7. сльота — МРЯ́КА (дуже дрібний і густий дощ), МЖИ́ЧКА, МРЯ́ЧКА розм., СЛЬОТА́ розм., МЖИ́ЦЯ діал., МЖА діал. Осінній вечір уже розтанув і в купе заглядала темна мряка дощової ночі (М. Хвильовий); Близько тижня з осінніх обложних хмар сіялась дрібна мжичка (Є.  Словник синонімів української мови
  8. сльота — Сльота́ і слота́, -ти́, -ті́; сльо́ти, сльот і сло́ти, слот  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  9. сльота — СЛЬОТА́, и́, ж. 1. Хмарна, сира погода з дощем або мокрим снігом, із багном на землі. Восени й весною, як розпочнеться негідь та сльота, все містечко з хатами й крамницями неначе плаває в болоті, рідкому, аж прозорому (Н.-Лев.  Словник української мови в 11 томах
  10. сльота — Сльота, -ти ж. Осеннее ненастье, мокрый снѣгъ. Лізеш сльотою. Ном. № 2757.  Словник української мови Грінченка