Великий тлумачний словник сучасної мови

сльотавий

сльота́вий

-а, -е.

Сирий, з дощем або мокрим снігом, з багном на землі.

Великий тлумачний словник сучасної української мови

Значення в інших словниках

  1. сльотавий — сльота́вий прикметник  Орфографічний словник української мови
  2. сльотавий — Непогожий; (день) сирий, із мжичкою; слотавий, сльотяний, сльотливий, сльотний.  Словник синонімів Караванського
  3. сльотавий — СЛЬОТА́ВИЙ, а, е. Сирий, з дощем або мокрим снігом, з багном на землі. Згасав похмурий, сльотавий день (В. Кучер); Там [у місті] хати – одна на одній сидять, а людей – як лободи у сльотаве літо (з казки)...  Словник української мови у 20 томах
  4. сльотавий — СЛЬОТА́ВИЙ, а, е. Сирий, з дощем або мокрим снігом, з багном на землі. Вже вечоріло. Забиралося на сльотаву, погану ніч (Фр., V, 1951, 211); Згасав похмурий, сльотавий день (Кучер, Зол.  Словник української мови в 11 томах
  5. сльотавий — Сльотавий, -а, -е Ненастный.  Словник української мови Грінченка