сльотавий

СЛЬОТА́ВИЙ, а, е. Сирий, з дощем або мокрим снігом, з багном на землі.

Вже вечоріло. Забиралося на сльотаву, погану ніч (Фр., V, 1951, 211);

Згасав похмурий, сльотавий день (Кучер, Зол. руки, 1948, 254);

Сльотавої осені поетеса їздила кіньми в гості до приятельки (Вітч., 2, 1971, 162);

Там [у місті] хати — одна на одній сидять, а людей — як лободи у сльотаве літо (Казки Буковини.., 1968, 9).

Значення в інших словниках

1. сльотавий — сльота́вий прикметник  Орфографічний словник української мови
2. сльотавий — Непогожий; (день) сирий, із мжичкою; слотавий, сльотяний, сльотливий, сльотний.  Словник синонімів Караванського
3. сльотавий — -а, -е. Сирий, з дощем або мокрим снігом, з багном на землі.  Великий тлумачний словник сучасної мови
4. сльотавий — СЛЬОТА́ВИЙ, а, е. Сирий, з дощем або мокрим снігом, з багном на землі. Згасав похмурий, сльотавий день (В. Кучер); Там [у місті] хати – одна на одній сидять, а людей – як лободи у сльотаве літо (з казки)...  Словник української мови у 20 томах
5. сльотавий — Сльотавий, -а, -е Ненастный.  Словник української мови Грінченка