сліпак

сліпа́к

-а, ч.

1》 розм. Те саме, що сліпець 1).

2》 тільки мн., вульг. Очі.

3》 зоол. Те саме, що сліпець 2).

4》 ент., діал. Сліпень (у 1 знач.).

5》 розм. Те саме, що каганець 1).

Значення в інших словниках

1. сліпак — сліпа́к 1 іменник чоловічого роду, істота сліпець сліпа́к 2 іменник чоловічого роду, істота зінське щеня; сліпень сліпа́к 3 іменник чоловічого роду каганець  Орфографічний словник української мови
2. сліпак — Сліпець, як ім. сліпий; (гризун) зінське щеня; (комаха) ґедзь; мн. СЛІПАКИ, ВУЛ. очі, вул. більма, сліпи, балухи, баньки, сліпні.  Словник синонімів Караванського
3. сліпак — див. каганець; сліпий  Словник синонімів Вусика
4. сліпак — СЛІПА́К, а́, ч. 1. розм. Те саме, що сліпе́ць 1. 2. тільки мн., грубо. Очі. – Всю роботу хатню на мене скинула. А скажу їй що, то так на тебе подивиться своїми сліпаками, що аж страх бере за плече... (М. Коцюбинський); [Стратон:] Хто сказав!...  Словник української мови у 20 томах
5. сліпак — сліпа́к 1. ґедзь (ср, ст) 2. дитяча гра, у якій один гравець, повернувшись спиною до інших, має вгадати, хто його вдарив (ср, ст)  Лексикон львівський: поважно і на жарт
6. сліпак — СЛІПИ́Й ім. (той, хто не бачить через пошкодження зору), СЛІПЕ́ЦЬ, СЛІПА́К, НЕЗРЯ́ЧИЙ, НЕВИДЮ́ЧИЙ (НЕВИДЮ́ЩИЙ), СЛІПОТА́ збірн. розм. (сліпі люди); СЛІПОНАРО́ДЖЕНИЙ, СЛІПОРО́ДИЙ розм., СЛІПОРО́ДНИЙ розм., СЛІПОРІ́Д розм., СЛІПОРОЖДЕ́ННИЙ заст., книжн.  Словник синонімів української мови
7. сліпак — СЛІПА́К, а́, ч. 1. розм. Те саме, що сліпе́ць 1. 2. тільки мн., вульг. Очі. — Всю роботу хатню на мене скинула. А скажу їй що, то так на тебе подивиться своїми сліпаками, що аж страх бере за плече… (Коцюб., І, 1955, 264); [Стратон:] Хто сказав!...  Словник української мови в 11 томах