Значення в інших словниках
-
смаркач —
смарка́ч іменник чоловічого роду, істота розм.
Орфографічний словник української мови
-
смаркач —
див. дитина
Словник синонімів Вусика
-
смаркач —
Вістряк, сяка, сякар, див. сопляк
Словник чужослів Павло Штепа
-
смаркач —
СМАРКА́Ч, а́, ч., розм. Те саме, що шмарка́ч. На гулянку ходила [Домніка] зрідка й називала всіх хлопців прямо смаркачами (О. Кобилянська); Розсердився [Ковальчук], нагримав на неї і сказав, що врятував її він, а не Левко, який тоді був ще смаркачем (М. Трублаїні).
Словник української мови у 20 томах
-
смаркач —
смарка́ч (шма́рка́ч) → смарк (м, ср, ст)
Лексикон львівський: поважно і на жарт
-
смаркач —
ШМАРКА́Ч (зневажл., лайл. — шмарката дитина; молода, недосвідчена людина), СМАРКА́Ч, СОПЛЯ́К, СОПЛІ́Й, СОПЛЯ́, ВІСКРЯ́К діал. — Ви цього кавалера знаєте? — питаю.. — Якого кавалера? На біса він нам здався, такий шмаркач! (П.
Словник синонімів української мови
-
смаркач —
СМАРКА́Ч, а́, ч., розм. Те саме, що шмарка́ч. На гулянку ходила [Домніка] зрідка й називала всіх хлопців прямо смаркачами (Коб., II, 1956, 110); Розсердився [Ковальчук], нагримав на неї і сказав, що врятував її він, а не Левко, який тоді був ще смаркачем (Трубл., Шхуна.., 1940, 42).
Словник української мови в 11 томах
-
смаркач —
Смаркач, -ча м. 1) Сопливецъ. 2) Молокососъ. Вол. г.
Словник української мови Грінченка