смеркання
смерка́ння
-я, с.
1》 Дія за знач. смеркати.
2》 Напівтемрява, яка настає після заходу сонця; сутінки.
|| Час між заходом сонця і настанням ночі.
До смеркання — до настання темноти.
На смерканні — після заходу сонця; коли смеркає.
3》 у знач. присл. смерканням. Після заходу сонця; коли смеркає.
4》 перен. Стан занепаду.
Великий тлумачний словник сучасної української мови