смеркати
смерка́ти
-ає, недок., смеркнути, -не; мин. ч. смеркло і смеркнуло; док.
1》 безос. Темніти після заходу сонця; вечоріти, сутеніти.
2》 перен. Закінчуватися, наближатися до кінця.
Великий тлумачний словник сучасної української мовисмерка́ти
-ає, недок., смеркнути, -не; мин. ч. смеркло і смеркнуло; док.
1》 безос. Темніти після заходу сонця; вечоріти, сутеніти.
2》 перен. Закінчуватися, наближатися до кінця.
Великий тлумачний словник сучасної української мови