смерком

смерко́м

присл.

Після заходу сонця; коли смеркає.

Значення в інших словниках

1. смерком — смерко́м прислівник незмінювана словникова одиниця  Орфографічний словник української мови
2. смерком — див. затемна; увечері  Словник синонімів Вусика
3. смерком — СМЕРКО́М, присл. Після заходу сонця; коли смеркає. – Тепер вдень вихоплюватись з замка небезпечно. Треба переждати до вечора. Виїдемо смерком (І. Нечуй-Левицький); [Максим:] Як то – оце вже хочете йти? [Пріся:] Може, скажете, рано? .. Я ж давно вже у вас.  Словник української мови у 20 томах
4. смерком — СМЕРКО́М, присл. Після заходу сонця; коли смеркає. — Тепер вдень вихоплюватись з замка небезпечно. Треба переждати до вечора. Виїдемо смерком (Н.-Лев., VII, 1966, 205); [Максим:] Як то — оце вже хочете йти? [Пріся:] Може, скажете, рано?..  Словник української мови в 11 томах
5. смерком — Смерком, смеркома нар. Въ сумерки. Увечері, смерком уже, вертаються з панщини люде. МВ. (О. 1862. III. 43). Прийшов так уже смеркома, як сонце зайшло. Екатер. у.  Словник української мови Грінченка