смирний
сми́рний
-а, -е.
Покірний, лагідний (про людину); спокійний, не норовистий, не злий (про тварину).
|| у знач. ім. смирний, -ного, ч.; смирна, -ної, ж. Покірна, лагідна людина.
|| Який виражає покірність, лагідність.
|| Спокійний у вияві, перебігу (про життя, роботу і т. ін.).
Великий тлумачний словник сучасної української мови