смирний

сми́рний

-а, -е.

Покірний, лагідний (про людину); спокійний, не норовистий, не злий (про тварину).

|| у знач. ім. смирний, -ного, ч.; смирна, -ної, ж. Покірна, лагідна людина.

|| Який виражає покірність, лагідність.

|| Спокійний у вияві, перебігу (про життя, роботу і т. ін.).

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. смирний — сми́рний прикметник Орфографічний словник української мови
  2. смирний — СМИ́РНИЙ, а, е. Покірний, лагідний (про людину); спокійний, не норовистий, не злий (про тварину). – Усе парубоцтво – як один. Усіх знаємо, усі чесні, усі добрі, усі смирні (Г. Квітка-Основ'яненко); Каленяк уже давно не бачив свою дружину такою смирною. Словник української мови у 20 томах
  3. смирний — див. слабодухий Словник синонімів Вусика
  4. смирний — СМИ́РНИЙ, а, е. Покірний, лагідний (про людину); спокійний, не норовистий, не злий (про тварину). — Усе парубоцтво — як один. Усіх знаємо, усі чесні, усі добрі, усі смирні (Кв.-Осн., II, 1956, 397); Каленяк уже давно не бачив свою дружину такою смирною. Словник української мови в 11 томах
  5. смирний — СПОКІ́ЙНИЙ (який має вдачу, що відзначається спокоєм, рівністю), СУПОКІ́ЙНИЙ, РІ́ВНИЙ, ТИ́ХИЙ (який поводиться тихо, не створює неспокою); СМИ́РНИЙ, СУМИ́РНИЙ, МИ́РНИЙ рідше, СМИРЕ́ННИЙ підсил., А́НГЕЛЬСЬКИЙ підсил., ТИХОМИ́РНИЙ розм., ПЛО́ХИЙ розм. Словник синонімів української мови
  6. смирний — Сми́рний, -на, -не Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  7. смирний — (хто) СМИРЕННИЙ, тихий, п. шовковий; (віл) рахманний, не норовистий, з. плохий; (голос) спокійний. Словник синонімів Караванського
  8. смирний — Сумирний, лагідний, необразливий, плохий, покірливий, поступливий, потульний, рахманний, слухняний, тихий, тихомирний, уклінний, див. зговірливий, кроткий, малодушний, робкий, покійний смирніти див. смирятися, утихомирюватися Словник чужослів Павло Штепа