1. Словник синонімів української мови

смирний

СПОКІ́ЙНИЙ (який має вдачу, що відзначається спокоєм, рівністю), СУПОКІ́ЙНИЙ, РІ́ВНИЙ, ТИ́ХИЙ (який поводиться тихо, не створює неспокою); СМИ́РНИЙ, СУМИ́РНИЙ, МИ́РНИЙ рідше, СМИРЕ́ННИЙ підсил., А́НГЕЛЬСЬКИЙ підсил., ТИХОМИ́РНИЙ розм., ПЛО́ХИЙ розм., ПЛОХЕ́НЬКИЙ розм., РАХМА́ННИЙ рідше (не здатний спричинити зло, схильний до злагоди); ФЛЕГМАТИ́ЧНИЙ (який характеризується незворушним спокоєм, що межує з байдужістю). Федько — цілковита протилежність братові: завжди задумливий, спокійний (О. Донченко); Всі вони мали велику шанобу до пана Адама за його рівний характер (М. Коцюбинський); — Хлопець мій слабовитий та дуже смирний, там школярі заскубуть його та заклюють, як курча (І. Нечуй-Левицький); За тихомирну вдачу хлопці завжди брали на сміх Марка (К. Гордієнко); Чоловік трапився (Тетяні) плохий, роботящий (Л. Яновська); Сліпому видно, рахманний отрок. Наче і не син Хмеля (Н. Рибак); Дівчина, як виявилось, була.. занадто спокійна, навіть флегматична (А. Головко). — Пор. 1. безтурбо́тний, 1. стри́маний.

Джерело: Словник синонімів української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. смирний — сми́рний прикметник Орфографічний словник української мови
  2. смирний — (хто) СМИРЕННИЙ, тихий, п. шовковий; (віл) рахманний, не норовистий, з. плохий; (голос) спокійний. Словник синонімів Караванського
  3. смирний — див. слабодухий Словник синонімів Вусика
  4. смирний — -а, -е. Покірний, лагідний (про людину); спокійний, не норовистий, не злий (про тварину). || у знач. ім. смирний, -ного, ч.; смирна, -ної, ж. Покірна, лагідна людина. || Який виражає покірність, лагідність. || Спокійний у вияві, перебігу (про життя, роботу і т. ін.). Великий тлумачний словник сучасної мови
  5. смирний — Сумирний, лагідний, необразливий, плохий, покірливий, поступливий, потульний, рахманний, слухняний, тихий, тихомирний, уклінний, див. зговірливий, кроткий, малодушний, робкий, покійний смирніти див. смирятися, утихомирюватися Словник чужослів Павло Штепа
  6. смирний — СМИ́РНИЙ, а, е. Покірний, лагідний (про людину); спокійний, не норовистий, не злий (про тварину). – Усе парубоцтво – як один. Усіх знаємо, усі чесні, усі добрі, усі смирні (Г. Квітка-Основ'яненко); Каленяк уже давно не бачив свою дружину такою смирною. Словник української мови у 20 томах
  7. смирний — Сми́рний, -на, -не Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  8. смирний — СМИ́РНИЙ, а, е. Покірний, лагідний (про людину); спокійний, не норовистий, не злий (про тварину). — Усе парубоцтво — як один. Усіх знаємо, усі чесні, усі добрі, усі смирні (Кв.-Осн., II, 1956, 397); Каленяк уже давно не бачив свою дружину такою смирною. Словник української мови в 11 томах