1. Словник синонімів української мови

смисл

ЗНА́ЧЕННЯ (слова, виразу і т. ін.), СМИСЛ, ЗМІСТ, РОЗУМІ́ННЯ рідше. Улас гарячково рився в підручнику, шукаючи ті місця, де описується значення цього терміна (Григорій Тютюнник); І поезія, і звуки, і образи — все зрушувало, все розкривало схований гарячий смисл і усміхалося (Г. Хоткевич); — Ти, Іване, тільки вдумайся в ці солдатські слова, збагни їх зміст (В. Кучер).

СУТЬ (найосновніше, найістотніше в кому-, чому-небудь), СУ́ТНІСТЬ, ЗМІСТ, СЕНС, ГОЛОВНЕ́, ПІДОСНО́ВА, ЯДРО, ПРИРО́ДА, ЗНА́ЧЕННЯ, СМИСЛ рідше, ЗНАЧИ́МІСТЬ книжн.; ЄСТВО́ книжн., КВІНТЕСЕ́НЦІЯ книжн., РАЦІОНА́ЛЬНЕ ЗЕРНО́ книжн., СІЛЬ, ТОЛК заст.; НУТРО́ розм. (найістотніше в кому-небудь). Лузгін стисло виклав суть справи (А. Головко); — Браконьєрське плем'я, воно ж, як філоксера, живуче, і хоч в різних личинах постає, а суть одна — хижацька (О. Гончар); Людина усвідомила силу науки з того часу, коли почала замислюватися над сутністю небесних явищ (з газети); Чубенко розповів зміст наступної операції (Ю. Яновський); Вона не збирається когось викривати, а прагне якомога глибше зрозуміть справжній сенс подій (В. Собко); Він зрозумів значення її погляду (Григорій Тютюнник); Видно, він жив цими новинами, вони були його суттю, єством (М. Олійник); Зоя й тоді не зрозуміла, в чому сіль тих віршів (А. Кримський); — Не доберу я толку в твоїх речах, — каже Петро (П. Куліш); — З вами, можна сказати, хотіли вступити в родинні стосунки дуже поважні й шановні люди.., а ви почали комизитись, проявили свою справжню суть, нутро (Ю. Збанацький).

Джерело: Словник синонімів української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. смисл — смисл іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
  2. смисл — [смисл] -слу, м. (на) -с'л'і Орфоепічний словник української мови
  3. смисл — -у, ч. 1》 Уявлення про щось, поняття, розуміння чого-небудь. || Роль, важливість чого-небудь. 2》 Внутрішній зміст, суть чого-небудь; значення. 3》 Мета, завдання, призначення чого-небудь. || розм. Користь, вигода. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. смисл — Зміст, ґлузд, тяма, див. сенс, товк Словник чужослів Павло Штепа
  5. смисл — СМИСЛ, у, ч. 1. Внутрішній логічний зміст, значення чогось, яке осягається розумом. [Олеся:] Такий тільки чоловік усьому дає інший смисл, і в те, що нам часто вбачається вже мертвим, він вдуває дух животворящий... (М. Словник української мови у 20 томах
  6. смисл — У логічній семантиці функція, котра дозволяє зрозуміти вираз і вказати на об'єкт, що ним позначений. Універсальний словник-енциклопедія
  7. смисл — I СМИСЛ — 1) Особливий зміст, яким людина наділяє прояви своєї життєдіяльності, предмети та явища об'єктивного світу в процесі його духовно-практичного освоєння, і внаслідок цього надає їм певного значення в системі людської культури... Філософський енциклопедичний словник
  8. смисл — СМИСЛ, у, ч. 1. Уявлення про щось, поняття, розуміння чого-небудь. [Олеся:] Такий тільки чоловік усьому дає інший смисл, і в те, що нам часто вбачається вже мертвим, він вдуває дух животворящий… (Кроп., II, 1958, 335); // Роль, важливість чого-небудь. Словник української мови в 11 томах