смисл

СМИСЛ, у, ч.

1. Уявлення про щось, поняття, розуміння чого-небудь.

[Олеся:] Такий тільки чоловік усьому дає інший смисл, і в те, що нам часто вбачається вже мертвим, він вдуває дух животворящий… (Кроп., II, 1958, 335);

// Роль, важливість чого-небудь.

Робітнича самостійність, вплив робітників на свою фракцію, розв’язування самими робітниками питань своєї партії — ось у чому великий історичний смисл того, що відбувається (Ленін, 23, 1972, 50);

Глибокий політичний смисл полягав і в тому, що «Русалка Дністровая» була книжкою, головним героєм якої був народ (Рад. літ-во, 1, 1957, 110).

2. Внутрішній зміст, суть чого-небудь; значення.

І поезія, і звуки, і образи — все зрушувало, все розкривало схований гарячий смисл і усміхалося (Хотк., II, 1966, 119);

Скільки краси в товаристві, в любові людини до людини! Скільки високого смислу в почутті рівності і дружби народів! (Довж., III, 1960, 70).

3. Мета, завдання, призначення чого-небудь.

Ми не вкладаємо смислу нашого життя в саму працю, лише в те, що ми за нашу працю одержимо (Коб., III, 1956, 103);

Партія існує для народу, в служінні йому бачить смисл своєї діяльності (Програма КПРС, 1961, 122);

// розм. Користь, вигода.

— Чи є смисл приймати такі страждання за дурненький, малий факт, за факт одставки якогось там жандаря? (Хотк., І, 1966, 176);

— А який, скажи мені, смисл у схрещуванні саме рослин різноманітних видів? — спитав Жуков (Довж., І, 1958, 474).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. смисл — смисл іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
  2. смисл — [смисл] -слу, м. (на) -с'л'і Орфоепічний словник української мови
  3. смисл — -у, ч. 1》 Уявлення про щось, поняття, розуміння чого-небудь. || Роль, важливість чого-небудь. 2》 Внутрішній зміст, суть чого-небудь; значення. 3》 Мета, завдання, призначення чого-небудь. || розм. Користь, вигода. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. смисл — Зміст, ґлузд, тяма, див. сенс, товк Словник чужослів Павло Штепа
  5. смисл — СМИСЛ, у, ч. 1. Внутрішній логічний зміст, значення чогось, яке осягається розумом. [Олеся:] Такий тільки чоловік усьому дає інший смисл, і в те, що нам часто вбачається вже мертвим, він вдуває дух животворящий... (М. Словник української мови у 20 томах
  6. смисл — У логічній семантиці функція, котра дозволяє зрозуміти вираз і вказати на об'єкт, що ним позначений. Універсальний словник-енциклопедія
  7. смисл — I СМИСЛ — 1) Особливий зміст, яким людина наділяє прояви своєї життєдіяльності, предмети та явища об'єктивного світу в процесі його духовно-практичного освоєння, і внаслідок цього надає їм певного значення в системі людської культури... Філософський енциклопедичний словник
  8. смисл — ЗНА́ЧЕННЯ (слова, виразу і т. ін.), СМИСЛ, ЗМІСТ, РОЗУМІ́ННЯ рідше. Улас гарячково рився в підручнику, шукаючи ті місця, де описується значення цього терміна (Григорій Тютюнник); І поезія, і звуки, і образи — все зрушувало... Словник синонімів української мови